Послухаю Цей Дощ… Підкрався і Шумить… Бляшаний Звук Води, Веселих Крапель Кроки… Ще Мить, ще Мить, ще тільки Мить і Мить, I раптом Озирнусь, а це вже Роки й Роки! ⠀ А це уже Віки… Ніхто уже й не зна, В туманностях душі чи, може, Андромеди- Я в мантіях дощу, Прозора, як скляна, Приходжу до Живих, і згадую про Мертвих… ⠀ Цілую всі ліси… Спасибі Скрипалю… Він добре вам зіграв колись мою присутність… Я Дерево, Я Сніг, Я Все, що Я Люблю… І, може, це і є Моя Найвища Сутніть…
