Просто Ми,Просто Вдвох,Як діти…Обійматись,Сміятись,Любити… Знаєш, дивно…Чому?!Не Знаю!Просто ПоручЗавжди Відчуваю…Хоч ТоркнутисьНе Можу йНе Бачу,Я ЧекаюНа ЗустрічТерпляче… Просто Ми,Просто Вдвох…Хочеш Правди?Ти у Серці МоємуНазавжди! Просто Вільна
Ти До Мене Прийди, Відізвися,Через Відстань Мене Віднайди…Хоч Словами до Мене Торкнися,У Обійми Свої Загорни… Обійми Мене Ніжно За Плечі,До Гарячих Грудей Пригорни…Не Важливо- чи буде то Вечір,А чи День Сірий Злої Зими… Обійми Мене в Сонячнім Світлі,Й коли Місяць За Хмаркою Спить…Поцілунками Спий Каплі- Слізки,Подаруй Мені Спокою Мить… Від Тепла Твого Стопиться Крига,Котра Творить… Читать далее »
Вона Читала Нецікаві Книги,Закохувала в Себе Хлопчаків,Від Неї, кажуть, йшов Мороз По Спині,Немов від тисячі нічних жахів… Вона Мастила Руки Ніжним Кремом,Долоні лагідні у Неї, як в дитя… Захоплювалась Моцартом й Шопеном,Лиш Погляд Був, Немов у Чортеня… Вона Кусала Губи , Мов Черешні… Вплітала Собі в голову стрічки… Ти скажеш: «Порівняння Недоречні!»… А Я Скажу,… Читать далее »
Послухаю Цей Дощ… Підкрався і Шумить…Бляшаний Звук Води, Веселих Крапель Кроки…Ще Мить, ще Мить, ще тільки Мить і Мить,I раптом Озирнусь, а це вже Роки й Роки!⠀А це уже Віки… Ніхто уже й не зна,В туманностях душі чи, може, Андромеди-Я в мантіях дощу, Прозора, як скляна,Приходжу до Живих, і згадую про Мертвих…⠀Цілую всі ліси… Спасибі… Читать далее »